Близорукість у дітей і дорослих: сучасні можливості лікування

Близорукість — це розмовна назва порушення зору, яке лікарі називають міопією. До того ж це один із найпоширеніших розладів зору у світі. За одним із досліджень, вже до 2050 року з ним ймовірно житиме майже половина населення планети. Ми вже писали про методи контролю та лікування міопії у дітей, а також про сучасні окулярні лінзи для контролю міопії, тож в цій статті розглянемо проблему ширше, обговоримо причини близорукості та можливості лікування як для дорослих, так і для дітей.

Та перш за все ви маєте знати! Сьогодні офтальмологія дозволяє ефективно коригувати близорукість за допомогою окулярів та контактних лінз. Крім того, лікарі можуть сповільнювати її прогресування у дітей, проводити лазерну корекцію зору, а також контролювати зміни, які при високому ступені міопії можуть впливати на здоров’я очей. Саме тому важливо вчасно звертатися до офтальмолога, а також розуміти особливості власного зору та як зберегти хороший зір на довгі роки.

Що таке близорукість і чому міопію так називають?

Близорукість, близькорукість, близькозорість чи міопія — це порушення зору, при якому людина добре бачить предмети, що знаходяться поруч, але віддалені об’єкти бачить нечіткими та розмитими.

Цікаво, що слово «близорукість» не зовсім точно описує те, що позначає. Назва виникла ще до того, як люди добре зрозуміли оптику ока. Люди помічали, що людина добре бачить зблизька, але погано на відстані. Звідси й українська назва «близорукість».

Натомість медичний термін «міопія» походить від давньогрецьких слів:

μύειν (mýein) — «примружувати очі»;
ὤψ (ōps) — «око», «погляд».

Буквально myopia означає «примружене око» або «звичка примружуватися». Це теж невипадково: люди з некоригованою міопією часто мимоволі примружуються, щоб зробити зображення чіткішим. Якщо очі примружити, зменшується розсіювання променів і тимчасово підвищується різкість зображення.

Причини близорукості: чому погіршується зір

Основна причина близорукості полягає у порушенні роботи оптичної системи ока. Світло проходить через рогівку та кришталик і має сфокусуватися точно на сітківці — тонкій світлочутливій оболонці всередині ока (саме вона перетворює світло на нервові імпульси, які мозок сприймає як зображення). Проте при близорукості світлові промені збираються перед сітківкою, тому зображення втрачає чіткість.

Найчастіше це відбувається через те, що очне яблуко має трохи більшу довжину, ніж потрібно. Так, у дорослої людини норма довжини ока становить 24 мм, тоді як у людини з міопією воно може сягати 30 мм (у важкій формі).

Ступінь близорукості вимірюють у діоптріях. Виділяють:

слабку (до -3,0 D);
середню (від -3,0 до -6,0 D);
високу (понад -6,0 D).

При високій міопії лікарі уважніше контролюють стан сітківки, адже зі збільшенням довжини ока вона зазнає більшого навантаження.

Близорукість найчастіше починає розвиватися у дитячому віці

Близорукість у дітей може бути пов’язана зі спадковістю, активним ростом організму та великим навантаженням на зір.

Ми неодноразово застерігаємо: дитина може не розуміти, що бачить погано. Вона просто сідає ближче до телевізора, примружується, підносить книжку до обличчя або просить пересадити її у класі. Тому слід звернути увагу на подібну поведінку дітей та будь-які скарги, які можуть вказувати на близорукість чи інші порушення зору.

Сучасна дитяча офтальмологія приділяє особливу увагу саме контролю прогресування міопії. Якщо вчасно розпочати лікування, міопію можна контролювати і зупинити.

Для цього можуть використовуватися:

спеціальні окуляри або контактні лінзи для контролю міопії;
нічні ортокератологічні лінзи;
Спеціальні очні краплі;
рекомендації щодо способу життя та щоденних звичок.

Чим раніше дитину огляне офтальмолог, тим більше можливостей вплинути на перебіг захворювання.

Близорукість — це плюс чи мінус?

Близорукість позначають від’ємними діоптріями. Наприклад, -1,0 D, -2,5 D чи -5,0 D.

Тож якщо у вас: «мінус два», то так, це означає, що йдеться саме про міопію (близорукість).

Близорукість і далекозорість — чи можуть поєднуватися ці патології?

Так.

Наприклад, у людини може бути міопія, а після 40-45 років виникає пресбіопія — вікова далекозорість. Це природний процес старіння кришталика, коли стає складніше читати або працювати поблизу.
Також одне око може мати менший мінус, а інше більший або навіть мати далекозорість. Такий стан називають анізометропією (близорукість на одне око).
Іноді до міопії приєднується астигматизм — порушення форми рогівки або кришталика, через яке зображення стає нечітким на різних відстанях.

Саме тому остаточний діагноз встановлюють лише після повної перевірки зору.

Які причини близорукості?

Єдиної причини розвитку міопії (близорукості) не існує. Найчастіше вона формується під впливом кількох факторів.

Найважливішу роль відіграє спадковість. Якщо близорукість мають обоє батьків, ризик її розвитку у дитини значно вищий.

Також значення мають:

швидкий ріст організму у дитячому віці;
деякі захворювання рогівки або кришталика;
тривала робота на близькій відстані;
надмірне використання гаджетів;
недостатнє перебування на денному світлі.

Дослідження останніх років показують, що діти, які щодня проводять більше часу на вулиці, мають менший ризик розвитку міопії.

Яка профілактика близорукості?

Повністю запобігти розвитку міопії неможливо, особливо якщо існує спадкова схильність. Проте можна зменшити ризик її прогресування.

Ми рекомендуємо:

проводити щонайменше дві години на день на відкритому повітрі;
робити регулярні перерви під час читання або роботи за комп’ютером;
дотримуватися комфортної відстані до книги чи монітора;
забезпечити достатнє освітлення робочого місця;
проходити профілактичні огляди в офтальмолога, особливо дітям шкільного віку.

Найважливіше правило — не чекати, поки дитина сама поскаржиться на поганий зір. Як ми вже писали, часто вона навіть не усвідомлює, що бачить інакше, ніж повинна. А також не чекати, поки повністю зіпсується ваш зір. Звертатися до офтальмолога краще тоді, коли розвиток захворювання можна зупинити.

Як лікувати близорукість та як це роблять у Lux-Vision?

Підхід до лікування близорукості залежить від віку людини, ступеня міопії та того, чи продовжує близькозорість прогресувати.

Для корекції зору використовують:

окуляри;
контактні лінзи;
нічні ортокератологічні лінзи;
лазерну корекцію зору (після завершення росту ока та за наявності показань);
заміну кришталика у певних клінічних ситуаціях.

Якщо міопія у дитини швидко розвивається, лікар може запропонувати програму контролю прогресування міопії.

Детальніше про сучасні методи лікування міопії, контроль її прогресування у дітей та можливості лазерної корекції ви можете дізнатися на консультації офтальмолога.

Чи можна вилікувати близорукість?

Якщо йдеться про повернення чіткого зору без окулярів, у багатьох дорослих це можливо завдяки лазерній корекції або іншим сучасним методам рефракційної хірургії. Таке лікування змінює оптичну силу рогівки, щоб світло знову правильно фокусувалося на сітківці.

Якщо ж говорити про саму схильність ока до міопії, сучасна медицина не може зробити видовжене очне яблуко коротшим. Саме тому основне завдання лікаря — максимально сповільнити прогресування близорукості та зберегти здоров’я очей у майбутньому.

Регулярні огляди, правильно підібрана корекція та своєчасне лікування дозволяють більшості людей із міопією жити без суттєвих обмежень, комфортно працювати, навчатися, керувати автомобілем і займатися спортом.